Маловисківська Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова запрошує на навчання за такими спеціалізаціями:
Системи радіоелектронної розвідки
Автоматизована обробка розвідувальної інформації
Системи та комплекси радіозв’язку спеціальної розвідки
Обробка даних космічної розвідки
Засоби спеціального контролю
Системи та засоби радіоелектронної боротьби
Організація захисту інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки
Комп’ютеризовані засоби інформаційного впливу
Безпілотні системи тактичного класу
Предмети НМТ для вступу:
1. Українська мова
2. Математика
3. Історія України
4. Будь-який предмет на вибір
Під час навчання ти отримаєш:
безкоштовне проживання й харчування
повне речове забезпечення
щомісячне грошове забезпечення від 8 000 до 20 000 грн
міжнародні стажування та конференції
інтенсивну мовну підготовку
активне спортивне життя та участь у міжнародних змаганнях
Зроби свій крок у технологічне майбутнє з нами!
Деталі:https://kzmi.mil.gov.ua/vstupniku/
тел. +38067 450 25 57, +38093 450 25 57
У межах продовження співпраці зі Шведсько-Українськоюпрограмою Polaris, фахівчиня Марина Бессонова провела практичні заняття для педагогічних працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти Маловисківської громади з питань організації інклюзивного навчання.
Метою заходу стало підвищення професійної компетентності педагогів щодо створення безпечного й сприятливого освітнього середовища, а також забезпечення якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема з аутизмом.
Під час практичної сесії учасники ознайомилися з ефективними підходами до роботи з такими дітьми, обговорили актуальні питання їх адаптації в учнівському колективі та суспільстві. Зустріч відбулася в атмосфері відкритого діалогу, була змістовною й насиченою практичними кейсами з професійного досвіду лекторки. Проведений захід сприяв професійному зростанню педагогів та підвищенню якості освітніх послуг в умовах інклюзивного навчання. Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету міської ради дякує Марині Бессоновій та Шведсько-Українській програмі Polaris за плідну співпрацю та підтримку педагогічної спільноти .
Прощання відбулося у м.Мала Виска на території церковної общини, яку відвідував Олександр у цивільному житті.
По померлому військовослужбовцю було відслужено поминальну панахиду.
Олександр, маючи серйозні хронічні хвороби , вирішив іти захищати Україну від ворога. На жаль , після ускладнень хвороби його не стало, коли він здобував військову спеціальність у навчальному центрі.
Нехай Олександр спочиває в мирі, а рідні знаходять силу і тепло у спогадах про нього. Вічна пам’ять і царство небесне померлому військовослужбовцю.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Олександра Миколайовича Рябця.
20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.
У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації.
Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.
24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.
26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.
Мир, у якому Крим “відкладають” або “виносять за дужки”, не є стабільним: він винагороджує агресора і підвищує ризик нових атак – як проти України, так і проти інших держав. Українці єдині у бажанні звільнення та деокупації Криму. Наша єдність, як запорука перемоги також проявляється в цьому прагненні, більшість українських громадян вважає питання деокупації Криму особистим пріоритетом. Територіальні поступки агресору не зупиняють війну – вони її продовжують. Компроміс з окупацією перетворюється на запрошення до нових атак. Україна залишається прихильником дипломатичних рішень, проте повномасштабна агресія РФ довела, що шлях до миру лежить через реалізацію невіддільного права держави на самооборону та звільнення всіх територій, зокрема військовим шляхом, згідно зі Статутом ООН. Крим є тимчасово окупованою територією України, а спроба його окупації російською федерацією не визнається міжнародним правом. Деокупація Криму – це передумова нової безпеки в АзовоЧорноморському регіоні: менше військових ризиків, більше прогнозованості для торгівлі та морських шляхів.