На жаль, нинішній червень приніс чимало суму, болю та скорботи у Маловисківську громаду. Ще 16 червня мешканці громади попрощалися з Ігорем Ляшок – і знову болісне прощання.

Поминальну панахиду за загиблим воїном відслужив Маловисківський благочинний настоятель Храму Покрови Пресвятої Богородиці Олександр Зубкевич біля дому, де жив воїн.

З прощальним словом на Алеї Слави до присутніх звернувся міський голова Юрій Гульдас. Він наголосив , що кожна втрата – болюча, і скільки б не пройшло часу – ми повинні пам’ятати тих, хто до останнього подиху виборював нашу свободу і незалежність і віддав найцінніше – своє життя.

Пам’ять Володимира Леонідовича Панченка було вшановано хвилиною мовчання.

Страшна війна продовжує без жалю забирати найкращих синів, викарбовуючи їхні імена у наших серцях. Знову  плаче рідна земля за обірваним молодим життям...

Жодними словами неможливо передати той біль втрати, який відчувають рідні та близькі загиблого Героя, бо найжахливіше в житті – ховати рідну людину…

Ми всі в скорботі за своїм земляком. Разом із вами, співчуваючи горю, оплакуємо непоправну втрату, схиляємо голови перед світлою пам’яттюВолодимира Панченка. Низький уклін Герою!